Семья Кусовских, Вольнянский район

Подробности

Опубликовано 31.07.2015 18:16

 «АЛЕКСАНДРОВСКАЯ ПРЕМИЯ - 2015»

__________ (дата получения заявки)

Дата    29.07.2015                                                                                                   

Історія створення прийомної сім’ї

Кусовської Світлани Вікторівни та Кусовського Олександра Анатолійовича

                                                                             В дитини від родини чуйність, ласка.

                                                           І від родини в неї доброта.

                                                              В сім’ї для неї оживає казка,

                                                                            І кожна стежечка в житті — проста.

                                                                 Бо є підтримка тут і є порада,

                                                                      Турбота є, любов, а ще — тепло.

                                                                     І задоволена дитина, дуже рада.

                                                                           Тож хочеться, щоб завжди так було

                                                                                     Повага і взаєморозуміння,

                                                                                   Щоб стали нормою в родині повсякчас.

                                                                          Хай рідних душ ясне палахкотіння

                                                                      Батьків й дітей єднає кожен раз.

Подружжя Кусовської Світлани Вікторівни та Кусовського Олександра Анатолійовича жили дружньою родиною, разом ростили дітей у селі Любимівка Вільнянського району Запорізької області. Світлана Вікторівна працювала секретарем сільської ради, а Олександр Анатолійович – вчителем у загальноосвітній школі.  Але прийшов час, коли діти виросли, почали своє самостійне життя. Світлана Вікторівна відчула, що їм з чоловіком не вистачає дитячого сміху у будинку. Маючи чималий життєвий досвід, педагогічну освіту, Олександр Анатолійович підтримав свою дружину у прагненні надати своє батьківське тепло дітям, які цього дуже потребують.

Після того, як подружжя Кусовських остаточно пересвідчилось у своїх намірах, влітку 2010 року вони завітали до служби у справах дітей Вільнянської райдержадміністрації Запорізької області, де отримали більш детальну інформацію про таку форму виховання дітей, як прийомна сім′я. Кусовська С.В. та Кусовський О.А. повідомили, що ідея взяти дітей на виховання у сім′ю ними добре обміркована і є їх твердим наміром.

Після того, як були зібрані всі необхідні документи, пройдено підготовчі курси, Світлана Вікторівна та Олександр Анатолійович стали кандидатами в прийомні батьки. На той час у Запорізькому обласному притулку для дітей перебували 9-річна Валерія та 10-річна Олеся. Дівчатка не були сестрами, але їх об’єднувало те, що кожна з них мала позаду непростий життєвий досвід та недитячі випробування. Кусовська С.В. та Кусовський О.А. дуже хвилювались перед знайомством з дітьми. Але їх переживання були марними, Олеся та Валерія з першої хвилини спілкування пішли на контакт з майбутніми прийомними батьками і обидві виявили бажання проживати разом з ними.

Розпорядженням голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області від 19.08.2010 року № 1005  було створено прийомну сім’ю на базі родини Кусовської Світлани Вікторівни та Кусовського Олександра Анатолійовича, до якої було влаштовано Валерію та Олесю.

Звичайно, і батьки, і дівчата зіштовхнулися з певними труднощами: і Леся, і Валерія були педагогічно запущеними, зі своїми «нормами» виховання, звичками. Але маючи життєвий, педагогічний досвід, терпіння, Олександр Анатолійович та Світлана Вікторівна заохотили дітей до навчання, відвідування різноманітних гуртків. У дівчат відкрились творчі здібності: Валерія відвідувала секцію з волейболу, танцювальний гурток; Олеся навчалась в художній школі, яку успішно закінчила у 2015 році. Дівчата зарекомендували себе, як старанні, здібні, комунікабельні, активні учениці. Вони обидві мають високий та достатній рівень знань, беруть активну участь у різноманітних конкурсах, посідають призові місця у змаганнях, олімпіадах. Щороку дівчата відпочивають у дитячих оздоровчих таборах, звідки також привозять нагороди, грамоти.

 Олександр Анатолійович та Світлана Вікторівна ретельно слідкують за станом здоров’я прийомних дітей. На момент влаштування в сім′ю, у Олесі були певні проблеми зі здоров’ям, але дякуючи піклуванню та відповідальності батьків, на даний час і Олеся, і Валерія не мають вад здоров’я. Крім того, в родині Кусовських дівчата привчаються господарювати, піклуватись про домашніх тварин. Вони всією сім’єю активно відпочивають, подорожують.

Олександра Анатолійовича та Світлану Вікторівну з перших днів дівчата називають татом та мамою. Олеся та Валерія вважають прийомну маму найближчою людиною, з якою діляться найпотаємнішими думками та проблемами, які в них виникають. Вони завжди радяться з нею, шукають підтримки.

Найголовніше те, що в цій родині панує злагода, любов та взаєморозуміння. І свідченням цього є фотозбірка, яку донечки підготували до дня народження їхньої матусі Світлани (зміст та орфографія коментарів до фото збережені авторська.