Ольга Михайловна Колупаева (Крупий)

• 
• 

Подробности

Опубликовано 22.09.2014 15:35

видео 1

видео 2

видео 3

видео 4

видео 5

видео 6

Ольга Михайловна Крупий (Колупаева) создала в контакте групы для общения людей обьединённых одной проблемой :

Пароксизмальная Миоплегия или Periodic paralysis
Допоможемо врятувати життя
ОРФАН Україна
СТЕЖИНА ДОБРА
СВІТ МОЇМИ ОЧИМА
ТОВАРИСТВО ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА УКРАЇНИ,
ГОРОД ДОБРА
КЛЮЧ К ЖИЗНИ

м.ПОЛОГИ

Группа в контакте: https://vk.com/club48075638

https://vk.com/im?act=browse_images&id=2550

https://vk.com/im?act=browse_images&id=2551

https://vk.com/im?act=browse_images&id=2552

https://vk.com/im?act=browse_images&id=2554

видео звернення:

https://vk.com/im?peers=74951513&sel=183398874&z=video203929719_171020129/f283bbe515d89cd50fhttps://vk.com/im?peers=74951513&sel=183398874&z=video-55484922_170703980/48c1baca287c3e7a5d

https://vk.com/im?peers=74951513&sel=183398874&z=video183398874_169734043/73ea61f436598016c0

https://vk.com/im?peers=74951513&sel=183398874&z=video183398874_166229848/33d806ac7aac0584ef

ПОВІР У СЕБЕ :

https://vk.com/im?peers=74951513&sel=183398874&z=video183398874_171263912/96eaaf4cfac69aedca

ДІЯЛЬНІСТЬ ОЛЬГИ КРУПІЙ:

27 березня 2012 року, була запрошена Всеукраїнською Радою Захисту пацієнтів, на першу національну конференцію по рідкісним захворюванням Європлан-2. Перша сходинка, для людей, які мають орфанні проблеми. Я і на далі, не залишаюся байдужою до таких хворих. Як вмію та знаю, надаю допомогу! Не залишаюся байдужою, якщо чую, чи читаю із ЗМІ, що людина потребує допомоги. Ділюсь інфорцією із власного досліду, шукаючи собі допомогу, тому була задумка, створити в вконтакті групу " Орфан Україна" https://vk.com/club59856631 , щоб об"єднати людей із рідкісними захворюваннями.

Мені дуже приємно, що задумка не була даремною. Тут люди спілкуються, знаходять один одного з такими захворюваннями, що й у них, де є теж не байдужі люди!!! Я вважаю, що група стала корисна для людей!!! Спілкуюсь із людьми такими як я, хворими по телефону, ділюсь інформацією, відгукуюсь на кожну їхню проблему і намаюсь їх вирішити! В даний час займаюся питанням надрукувати книгу, яку за авторським правом надала мені американка хворіючи на синдром Андерсона -Тавіла, вона є активною учасницею в групах фейсбук, спілкуючись з такими хворими, як я ! І я теж спілкуюсь! У мене є велике бажання видати цю книгу про періодичний параліч, яка допоможе багатьом людям!

А також активно веду групи в вконтакті та на фейсбуці. Від недавно я ще створила кілька груп. Є багато планів і задумок, які я мрію втілити в життя на блвагу люддям ! Бажань багато і є натхнення., головне, щоб було- Здоровья! Тому завжди вдячна до не байдужих людей, до яких я звертаюся! Намагаюся нести у світ добро, любов та надію! З вірою, краще майбутнє!!! Тому не можливо зоставатись байдужою до війни що відбуваеться на сході.Я хочу, щоб на землі був мир, а не війна ! Я хочу, щоб люди хворіли, не страждали, щоб життя у людей було краще! Тому я і придумала акцію зі зверненням людей доброї волі, за ради миру на Землі! З побажанням миру одночасно в одну годину! Бо вважаю, що сила думки матеріальна! Якщо чогось дуже хочимо повинно здійснитися!

Проводила Акцію із волонтерами в підтримку населення в зоні АТО звертаючись до людей за продуктами харчування,гігіенічними засобами,одягом,коштами.

Ще одна Акція була теж направлена на допомогу людям в АТО,людям переселенцям в Пологівському районі "П ять картоплин".звертаючись до населення за допомогою,Після якої переселенці отримали продукти і частина допомоги була передана населеню в зоні АТО через "Самооборону Пологівщини".

Інша Акція"Зберемо школярика" яка, щорічно проводилась влітку коли наші школярики відпочивають а ми турбуємось про те щоб всі школярики Пологівщини ті що потребують допомоги мали все необхідне на Перше вересня ідучи до школи.

Було передано дітям в тім числі дітям-переселенцям і сім ям дітей переселенців.

ранці,спортивні козтюми,одяг,взуття,канцелярскі товари,зошити.

А ще,я допомогла дитині переселенцю Владу Писанец звертаючись до підприемців одягнувши його влітку і коли виникла потреба в одягу,взутті,та необхідних речей до школи.Вдячна мама та Влад який в знак вдячності і розуміння проблем інших дітей забажав бути волонтером на Акціїї "Зберемо школярика" що ми проводили в той день за внесок дарували паперового голуба як символ-Миру.Людям дуже подобались наші паперові голуби .Запускаючи в повітрі вони літали.А ще маленьні солодкі голуби із мастики які виготовила власноруч та гарно оформила.

Допомагала рогрузити та видати гуманітарну допомогу яку отримало Товариство із Германії для сімей переселенців.

апрошувала та давала інформацію що Товариство проводить навчання по першій медичній допомозі.

Пройшла і я навчання зі своїми волонтерами в группі швидкого реагування на випадок чс.Я і волонтери отримали сертефікати Товариства Червоного Хреста України про закінчення курсі наданню населенню першій медичній допомозі.

Люблю навчатись,зацікавлена,хочу від життя багато.Вміти та знати.Хочу бути корисна людям.Нажаль я неможу допомогти собі але знаю що можу допомагати іншим розповідаючи людям про те що вони теж можуть бути корисні іншим.можуть допомагати.Робити будь що корисне аби було бажання.Завжи говорю людям що кожна людина вміє і знае щось може допомагати.Навіть якщо немае коштів.Може нести в світ добро всі хороші людські якості.

Ми часто збараемось з волонтерами обговорюємо різні справи,а головне як допомогти тому хто ії потребеє.

В нас хороший дружній коллектив людей-волонтерів різного віку,це друзі,одна сім я яких сюди привела кожного із нас своя причина.Нас об еднало Товариство Червоного Хреста люди добрі,чуйні готові завжди відгукнутись,прийти на допомогу.Ми команда!,команда-волонтерів.

За покликом душі та бажання допомагати будь-де.Волонтер це не робота а покликання.

Ольга

В Запорізьку обласну організацію Червоного Хреста я завітала із Оленою Василівною Плетінь з подарунками.Торт від нас волонтерів та картину-вишивку" Мадонна з дитиною" із символікою Червоного Хреста,що вишивала Шоткіна в знак вдячності і подарувала Товариству .Ми допомогли фінансово ії чоловіку.Картину передали в обласну організацію.

Ця вишивка стала оберігом для всьго Запорізького краю бо мадонна огортає дитину-нас людей від всього лихого.           22.07.15

Організувала Новорічне свято для дітей переселенців дитячий ранок.Діти отримали цукерки,мандарини,м ячі. По закінченню заходу ми пішли привітати дітей залишиних батьківської опіки та прав і онкохвору дитину Інну Гришко в Пологівській ЦРЛ.

Під новорічною ялинкою ми вітали Пологівців з Наступаючим Новим 2015 роком діти отримували подарунки цукерки хто до нас підходив з бажанням сфотографуватись. Свято для дітей продовжилось під Новорічною ялинкою.

За весь період мого волонтерства я збирала кошти на лікування хворим приймала участь та організовувала різні Акції,турбувалась за пристарілими одинокими людьми,допомагала одужати людям в реанімаційному відділенні тим кому нема про них попіклуватись. Якщо потрібні ще ліки чи памперси. Збирала та приносила одяг в Товариство і в дитяче відділення для дітей що забрані із сім ї або відмовились батьки. Діти від 0 до 3х років. Памперси та засоби гігієни. Цікавилась проблемами лікарні для хворих чим я чожу бути корисна і що потрібно ще зробити. Скільки в нас є в районі хворих із рідкісним захворюванням.

Питання що найбільше мене турбує.

Як і питання допомоги інвалідам в нашому місті.

Я не байдужа до проблем інших завжди намагаюсь допомогти. Нагодувати ,переночувати,приютити ,добрим словом чи порадою. Все що я можу і як вмію. МОє серце відкрите для всіх.

Моя донька мені говорила. Мама ти не зможеш допомогти всім. Принаймі я стараюсь і роблю це як вмію. Бо маю бажання допомагати іншим. Я за правду і справедливість,людяність,чесність,доброту і милосерддя за всі якості людини які є в Товаристві. Тому я тут. Я люблю тебе Червоний Хрест!Я вірю що ти здолаєш всі труднощі і ще будеш довго і багато жити з людьми відданими тобі що несуть любов,тепло,доброту.

Мы волонтеры Красного Креста

и в жизни цель у нас проста

творить добро во благо людям

ведь в мире много разных судеб

все что мы делаем для людей

пускай мир становится теплей

пусть счастье шагает по планете

и будут все здоровы взрослые и дети

вас беды все обходят стороной

Даря теплоту,мир делая инной

мы волонтеры Красного Креста

В делах и начинаньях мы едины

дружны и дружба наша не проста

Мы празнуем сегодня именины

Желаем всем любви и доброты сердец

Хотим чтоб не иссякли дела наши

Творим добро,чтобы жыть людям краше

Мы волонтеры и по зову всегда ваши!

Звернення волонтера:

Життя... Воно дивовижне, непередбачуване, гірке і солодке, одноманітне і барвисте, часом сумне чи радісне, але дивовижне й цікаве. А найголовніше (що дуже шкода) — дається один раз. А от для чого ми приходимо в цей світ так і не знаємо. Знали б, напевно, виконували свій обов’язок ретельніше і чітко йшли до мети, а так... Живемо, мало що робимо, часто пливемо за течією і думаємо, що ми вічні. Та, на жаль, нема в цьому світі нічого вічного, все тлінне, мінливе і швидкоплинне. В цьому ми переконуємося, але вже проживши чимало на цій землі. Та життя — це справді велике диво! І саме нам випало щастя жити на дивовижній Землі. Тому треба цінувати кожну його хвилину, радіти сонцю і ранковій росі, вічним зорям у нічному небі, кожній квіточці, що прийшла у цей світ так само, як і ми; пташині, що виспівує хвалу життю радісно і невтомно. Ми то знаємо, що вона саме для цієї пісні, краси та радості і прийшла у світ. А для чого ми прийшли? Що кожен з нас повинен зробити? Я не знаю і не здогадуюсь. Та цього, мабуть, ніхто з людей не відає точно. Та я знаю одне, і переконана в тому, що прийшли ми для добра, бо ми — люди. Ми повинні творити добро, вдосконалювати цей світ своїм розумом і чуйним серцем, адже у наших головах є винахідливий розум, а в серцях є любов, співчуття, жалість, ласка, доброта, чуйність, благородство... Для чогось все воно дано людині. Може для того, щоб вона розкрила ці почуття у світі і зробила його кращим, щоб у спільноті людей не було чвар, воєн, непорозумінь, щоб ми жили в любові і злагоді, як люди, а не так, як тварини. Дуже шкода, що ми не знаємо мети свого приходу у барвистий і кольоровий світ. Ми б, напевне, були набагато кращими і розумнішими, як є зараз. Та що поробиш, просто треба себе вдосконалювати, старатися бути кращими, творити добро, може для прийдешнього, для майбутнього... Але жити треба сьогодні праведно і чесно, тому що все, що б ти не робив, якимось чином в певний час повертається до нас самих: добро — добром, а зло — ще більшим злом. То ж напрошується висновок: роби добро, щоб тобі добре було.

Відгук

Оглядаючись назад, майже на п"ять років я дякую долі, що звела мене з тонкою неодернарною, талановитою, чуюною людиною, як Колупаєва Ольга Михайлівна.Це людина, яка має милосердне серце, готова прийти на допомогу тим, хто цього потребує. Вона стала найкращою помічницею "Правою рукою" керівником волонтерської групи. Як би залежало від мене і тих багатьох людей с ким довелось спілкуватись Ользі - то це була б перша кандидатура, якій можна спокійним серцем передати в руки керування Пологівської районної організації Товариства Червоного Хреста України! Безмежно чесна, милосердна, взірець порядності і людяності. Вдало спілкується з людьми, легко знаходить взаєморозуміння. Я навіть задумувалась, чому люди, якім ми допомагали, дзвонять Ользі, щоб поспілкуватись, розповісти про свої негаразди. Адже зрозуміло, що психологічна підтримка,в другий раз потрібна не менше, ніж фінансова. Коли Ольга вперше прийшла до Товариства розгублена, із проханням про фінансову допомогу. Розповіла, як важко живеться людям з рідкісними захворюваннями. Їх проблеми потрібно вирішувати на державному рівні. Важливо діагностувати, багато коштує обстеження не компенсуючи при лікуванні. Вона не скриває, що її хвороба - періодичний паралічь. Навіть оточуючи не можуть зрозуміти, як тільки, що жвава людина ослабла, не може встати та пересуватись. Потрібен деякий час, щоб приступ відступив. На початку нашого знайомства, Ольга розповідала, що пішла в місто, стала слаба і сиділа до вечора, поки, стало легше. Я просила її в такому випадку телефонувати нам, чим Ольга через декілька днів і скористалась. Я визвала до неї швидку допомогу, і зняла на відео її стан. Вона не заперечує проти зйомки, бо хоче знайти лікаря, який вилікує її хворобу! Отримавши розуміння і підтримку, Ольга почала долучатися до діяльності Товариства. Перемагаючи біль вона допомогала пристарілим, допомогала збирати кошти людям для лікування, допомогала переселенцям і школярикам до 1 вересня! І не можна не помітити, що її стан навіть зовнішньо змінився. Стала жвавіше, ще більше бажає допомогати іншим!!! На цю тему, я зробила маленьке відео " Цілюще сила мелосердя". В ньому досить наглядно видно, яка Ольга була розгублена, застигнута приступам єдиним її лікуванням були добрі справи! Служіння людям честю і по совісті!!! Я від щирого серця, бажаю, щоб Ольга Михайлівна відчула себе здоровою людиною! Такі люди заслоговують на милосердя долі. А ще на те, щоб про її добрі справи знали інші люди, і оцінили достойно і по справедливості! Вважаю її кандидатуру найкращою на здобуття "Олександрівської премії", в номенаціі " Друге дихання". Більш детально про діяльність Колупаєвої Ольги Михайловни можна побачити на фото й відео, а також на сторінці феєсбуці, в вконтакті, групи "Товариства Червоного Хреста" України, м. Пологи. Її волонтерської групи в вконтакті " Стежина добра" або на сторінці Ольги Крупій ( Колупаєва).

Плетінь Олена Василівна.