Детский дом семейного типа Светланы Петрушенко

Подробности

Опубликовано 22.07.2015 17:20

 «АЛЕКСАНДРОВСКАЯ ПРЕМИЯ - 2015»

______________ (дата получения заявки)

31.07.2015                                                                                                   

  Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

                              Історія родини Петрушенко С.О.

         Історія створення прийомної родини Петрушенко Світлани Олексіївни дуже незвичайна.

         Так сталося, що Світлана Олексіївна виховувала свого сина Віталіка сама. Коли дитина підросла, в нього виникло бажання мати щє братиків та сестричок.  Ця мрія, не виходила у Віталіка з голови. Саме слова сина про брата та сестру змусили жінку піти на такий відповідальний крок і прийняти до себе в сім'ю ще трьох дітей.

         Самий перший вихованець родини Петрушенко С.О. був Михайлик, якому було  6 років. Хлопчик сподобався  всім. А ще було бажання, щоб в родині була дівчинка. Мені сказали, згадує Світлана Олексіївна, що є діти, але вони старші ніж планувалось. Агнії на той час було 11 років, а Святославу - 13. Обміркувавши та зваживши всі «за» та «проти»  15 вересня 2008 року  була створена прийомна родина.

Перші дні були дуже складними. Діти були з різними характерами. Треба  було перебудувати їх на новий лад. Мишко відразу  почав називати Світлану Олексіївну "Мамою", боявся загубитись. Іноді діти не слухались, не дуже хотіли вчитися у школі, завжди були голодні - не наїдалися. Їм весь час хотілось чогось добренького та солоденького. Я думала, що вони ніколи не наїдяться. Але моїми зусиллями діти за півроку  зрозуміли, що таке справжня сім'я. Як в ній жити, як їх люблять та підтримують, захищають. Вони помітно виросли. Незважаючи на всі труднощі, які доводилось долати - це  все дрібниці. Єдине, що я хочу, зауважує Світлана Олексіївна, щоб  всі «мої» діти вивчилися і були прекрасними дітьми. Такою невеличкою родиною ми прожили один рік – щасливий!

За час проведений з дітьми, прийомна мама вже вивчила всі дитячі смаки і уподобання. На обід кожному тільки те, що він любить, одяг тільки  такий, який подобається.

         З Сашком Світлана Олексіївна познайомилась в притулку, коли забирала Мишка. Материнське серце потяглося до цієї дитини. Коли майже всі документи для влаштування Сашка в  родину  були готові,   стало відомо, що у Сашка є рідний брат Юра, який знаходився в будинку дитини "Сонечко". Коли  маленького Юру забирали з дитячого закладу лікарі не рекомендували брати дитину в родину в зв’язку із  серйозною вродженою аномалією зорового нерва, слова лікарів: «він може осліпнути».

- А хіба хворій дитині не потрібна сім'я, любов, турбота?  - запитала Світлана Олексіївна, обурившись і зробила по-своєму. Кинутий батьками хлопчик, ще не розумів, куди і хто його забирає. Тоді  «Мама Свєта»  вперше побачила сльози дитини розміром "з горошину".  Він був ще маленький і дійсно зляканий. Коли маленького Юрчика привезли  додому, він освоївся, діти носили його на руках і гралися з ним. У серпні в 2009 року прийомна  сім'я з прийомної виросла до дитячого будинку сімейного типу. Діти були хворобливі. Трохи відставали від своїх ровесників. Минуло небагато часу і  деякі хвороби, які мали діти,  відійшли, діти стали рідше хворіти.

         Здавалося б, ось і бажання сина збулося, у нього вже є навіть не три , а чотири братика і сестричка. Але в "атаку" пішла донька. Агнія весь час ходила за матір’ю по п'ятах і говорила про те, що хоче собі сестричку. Але тільки таку, щоб вона була меньша за віком. Та вийшло навпаки - в родині з'явилася Катерина. Дівчина була на два роки старша Агнії. У дівчаток було багато загальних інтересів, вони  люблять малювати, їх роботи розмістили в одному з мистецьких збірок. Крім того Катерина захоплюється квілінгом, і Петриківським росписом. Агнія мріє стати дизайнером інтер'єру. Її мрія здійснилась. Дічина насьогодні навчається в Запорізькому коледжі і здобуває професію дизайнера.

-                     Мої діти чудові, завжди каже Світлана Олексіївна. Агнія та Сашко навчаються у художній школі, їм це дуже подобається. Мишко грає на акардеоні, навчається у музичній школі. Святослав любить футбол, вивчає комп'ютер, займається спортом.  Діти часто відпочивають у дитячих таборах , ходять у походи, неодноразово були у Криму, піднімались на саму високу гору з якої  видно всю Ялту. Також за сприянням фонду "Щаслива дитина" відвідали горнолижний курорт Буковель. Агнія приймала участь у підйомі на Говерлу, відпочивали на карпатському курорті в Яремче .

За сприянням голови облдержадміністрації мрія Катерини побувати в Парижі здійснилась. Агнія і Катя  побували в Парижі. Вони відвідали не тільки Париж та "Діснейленд", були у Дрездені, Кельні та Вроцлаві.  Подорож була незабутня. Так через значні досягнення у прийомну сім'ю запропонували взяти щє одну дитину, яка знаходилась в інтернаті. Дівчатка з радістю зустріли цю новину, що в них з'явиться щє одна сестра. У 2012 році  до будинку сімейного типу прийшла семикласниця Вікторія. Вона дуже швидко звикла та подружилася з дітьми. Її опікали не тільки дівчатка, а й хлопчики. Як і у кожній сім'ї були якісь негаразди, але з часом все минуло.

Діти підростають, стають дорослими, намагаються бути самостійними.     Троє дітей-вихованців дитячого будинку сімейного типу Петрушенко С.О. Агнія, Катерина та Святослав, здобули повну загальну середню освіту та  начаються в електотехнічному коледжі міста Запорожжя. В зв’язку з досягненням повноліття випускиники Агнія, Святослав та Катерина виведені зі складу дитячого будинку сімейного типу, але про свою родину та меньших братів і сестру вони не забувають. По-можливості приїздять в гості. Всі звикли до того, що родина Петрушенко Світлани Олексіївни велика і у неї багато дітей, тож на сімейній раді було винесено рішення поповнити родину хлопчиком та дівчинкою.

Так з 08.12.2014  будинок сімейного типу Петрушенко С.О. поповнено трьома дітками: Ячменьовими Христиною та Кариною, яким 10 років, та їхнім братиком Миколою, якому 11 років. Карина та Христина мають складнощі зі здоров'ям. В обох проблеми з зором, у Карини - сколіоз.

         Дійсно, неважливо, рідні це діти чи ні, але кожен з них потребує  любові і турботи. І тоді отримуєш набагато більше. Чого варто тільки почуте  одиннадцять разів тепле й ніжне слово "матуся". Адже і правда -  чужих дітей не буває. Кожна дитина має право на своє сімейне щастя!

ОРІХІВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ

вул. Ленінградських курсантів, 58, м. Оріхів, Оріхівський район, Запорізька область, Україна, 70500,  тел.(06141) 4-37-73, факс .(06141) 4-50-28; e-mail: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Рекомендаційний лист

          Служба у справах дітей Оріхівської районної державної адміністрації надає рекомендаційний лист для участі в конкурсі «Олександрівська премія» в номінації «Друга мама» дитячому будинку сімейного типу (далі ДБСТ) Петрушенко Світлани Олексіївни, який функціонує з 20.08.2009 на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 18.08.2009  № 369 « Про створення  дитячого будинку сімейного типу».   На вихованні дитячого будинку перебуває семеро дітей, позбавлених батьківського піклування  Шавонін Михайло Вікторович, 10.04.2002р.н., Рябуха Олександр Юрійович, 11.06.2003 р.н., Рябуха Юрій Юрійович, 23.06.2005 р.н., Караманова Вікторія Андріївна, 24.06.2012 р.н., Ячменьов Микола Миколайович, 28.01.2004 р.н., Ячменьова Христина Миколаївна, 15.07.2005 р.н., Ячменьова Карина Миколаївна, 15.07.2005 р.н.

          ДБСТ функціонує на власній житловій площі матері - вихователя  Петрушенко Світлани Олексіївни, за адресою: 70500 Запорізька область,          м. Оріхів, вул. Миру, 26.  Будинок світлий, теплий, є індивідуальне газове опалення, водовідведення та центральне водопостачання. Санітарно-гігієнічні умови відповідають вимогам. Для виховання та розвитку дітей створено належні умови. Сім’я має добрі матеріально - побутові умови проживання. Діти мають окремі кімнати, спальні місця, шафи для книг, особистих речей та  одягу.

Стосунки між членами родини дуже тісні. Конфліктів у спілкуванні не було, всі діти вільно спілкуються з однолітками, сусідами. З матір’ю – вихователем діляться своїми думками, звертаються до дорослих коли потребують підтримки, легко знаходять друзів, користуються  популярністю  серед дітей. Діти емоційні, веселі, проблем в поведінці та спілкуванні з оточуючими  не має, психічних відхилень не спостерігалось. 

         За час існування ДБСТ за вагомий внесок у сфері соціального захисту дітей, створення сприятливих умов для всебічного розвитку дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, мати-вихователь неодноразово нагороджувалась почесними грамотами Запорізької обласної державної адміністрації  та Оріхівської районної державної адміністрації. До Дня захисту дітей, з нагоди Дня усиновлення та на Новорічні свята ДБСТ Петрушенко С.О. отримували подарунки: велотренажер, хлібопіч та м’які іграшки, ноутбук. Щорічно з нагоди Дня знань вихованці ДБСТ отримують набори шкільного приладдя та канцтовари від Оріхівської міської ради.

Протягом існування дитячий будинок сімейного типу перебуває під соціальним супроводженням Оріхівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та служби у справах дітей. Виплати державної соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюються в повному обсязі. Мати-вихователь з розуміння ставиться до потреб дітей, поважає їх особистість, приділяє увагу вихованню дітей - вихованців. З сусідами підтримує дружні стосунки, за місцем проживання характеризується позитивно.         

          На підставі спостережень та супроводження  дитячого будинку сімейного типу Петрушенко С.О. доцільно зробити висновок, що діти - вихованці Шавонін Михайло Вікторович, 10.04.2002р.н., Рябуха Олександр Юрійович, 11.06.2003 р.н., Рябуха Юрій Юрійович, 23.06.2005 р.н., Караманова Вікторія Андріївна, 24.06.2012 р.н., Ячменьов Микола Миколайович, 28.01.2004 р.н., Ячменьова Христина Миколаївна, 15.07.2005 р.н., Ячменьова Карина Миколаївна, 15.07.2005 р.н. виховуються в належних умовах, за необхідної турботи з боку матері, яка забезпечує матеріальне та фінансове утримання дітей, слідкує за навчанням та поведінкою дітей, відвідує батьківські збори, спілкується з класними керівниками та іншими вчителями. В сім’ї добрі, дружні стосунки, повністю забезпечується належний рівень виховання, розвитку, утримання та здоров’я дітей.

Про функціонування ДБСТ

          Дитячий будинок сімейного типу (далі - ДБСТ) Петрушенко Світлани Олексіївни функціонує з 20.08.2009 на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 18.08.2009  № 369 «Про створення  дитячого будинку сімейного типу». Згідно розпорядження голови районної державної адміністрації від 12.04.2011 № 135 «Про поповнення дитячого будинку сімейного типу» влаштовано  на виховання та спільне проживання дитину, позбавлену батьківського піклування, Панченко Катерину Сергіївну, 08.01.1995 р.н..

          На вихованні дитячого будинку перебуває сім дітей, позбавлених батьківського піклування  Шавонін Михайло Вікторович, 10.04.2002р.н., Дворецький Святослав Костянтинович, 03.03.1995р.н., Дворецька Агнія Костянтинівна, 19.11.1996 р.н., Рябуха Олександр Юрійович, 11.06.2003 р.н., Рябуха Юрій Юрійович, 23.06.2005 р.н., Панченко Катерина Сергіївна, 08.01.1995 р.н., Караманова Вікторія Андріївна, 24.06.2012 р.н.

          ДБСТ функціонує на власній житловій площі матері - вихователя  Петрушенко Світлани Олексіївни, за адресою: 70500 Запорізька область,          м. Оріхів, вул. Миру, 26.  Будинок світлий, теплий, є індивідуальне газове опалення, водовідведення та центральне водопостачання. Санітарно-гігієнічні умови відповідають вимогам. Для виховання та розвитку дітей створено належні умови. Сім’я має добрі матеріально - побутові умови проживання. Діти мають окремі кімнати, спальні місця, шафи для книг, особистих речей та  одягу.

            Дворецький Святослав Костянтинович, 03.03.1995р.н., навчається в ДНЗ «Оріхівський професійний ліцей» за спеціальністю: «Електромонтер з ремонту і обслуговування електроустаткування, водій автотранспортних засобів категорії «С». З 03.05.2012 по 26.05.2012 Дворецький Святослав  оздоровлювався  в   КУ «Молочанський дитячий санаторій» ЗОР. В літній період з 04.06.2012 по 24.06.2012 відпочивав в ДОЗ «Волна»  с-ще Алтагір.

            Дворецька Агнія Костянтинівна, 19.11.1996р.н., навчається в Оріхівському НВК № 2  ім. академіка В.А. Лазаряна  в  9  класі.  З 03.05.2012 по 30.05.2012  оздоровлювалася  в санаторії «Здравниця» м. Євпаторія, в літній період з 16.07.2012 по 05.08.2012 відпочивала в ДОЗ «Меотида» м. Приморськ. З 07.08.2012 по 25.08.2012 оздоровлюється в КУ «Молочанський дитячий санаторій» ЗОР.

            Шавонін Михайло Вікторович, 10.04.2002 р.н.. Навчається в Оріхівській ЗОШ № 3 І-ІІ ст., та є учнем 5 класу.  З 26.04.2012 по 25.05.2012 оздоровлювався в санаторії «Зміна» м. Євпаторія,  відпочивав в ДОЗ «Меотида» м. Приморськ. З 07.08.2012 по 25.08.2012 оздоровлюється в КУ «Молочанський дитячий санаторій» ЗОР.

            Рябуха Олександр Юрійович, 11.06.2003 р.н., проживає в родині з   20.08.2009.  Навчається в Оріхівській ЗОШ № 3  І-ІІ ст. в 4 класі. З 26.04.2012 по 25.05.2012 дитина оздоровлювалася в санаторії «Зміна» м.Євпаторія, відпочивав в ДОЗ «Волна» с. Алтагір. З 02.08.2012 по 25.08.2012 оздоровлюється в КУ «Молочанський дитячий санаторій» ЗОР.

            Рябуха Юрій Юрійович, 23.06.2005 р.н., навчається в Оріхівській ЗОШ № 3  І-ІІ ст. в 2 класі. З 26.04.2012 по 25.05.2012 дитина оздоровлювалася в санаторії «Зміна» м.Євпаторія. З 04.06.2012 по 24.06.2012 відпочивав в ДОЗ «Волна» с.Алтагір. З 02.08.2012 по 25.08.2012 оздоровлюється в КУ «Молочанський дитячий санаторій» ЗОР.

               Панченко Катерина Сергіївна, 08.01.1995 р.н. навчається в Оріхівському НВК № 2  ім. академіка В.А. Лазаряна  в  11  класі. З 26.04.2012 по 25.05.2012 Панченко Катерина оздоровлювалася  в санаторії «Зміна» м. Євпаторія. В літній період відпочивала в ДОЗ «Волна»  с-ще Алтагір. З 02.08.2012 по 25.08.2012 оздоровлюється в КУ «Молочанський дитячий санаторій» ЗОР.

Стосунки між членами родини дуже тісні. Конфліктів у спілкуванні не було, всі діти вільно спілкуються з однолітками, сусідами. З матір’ю – вихователем діляться своїми думками, звертаються до дорослих коли потребують підтримки, легко знаходять друзів, користуються  популярністю  серед дітей. Діти емоційні, веселі, проблем в поведінці та спілкуванні з оточуючими  не має, психічних відхилень не спостерігалось. 

         За час існування ДБСТ за вагомий внесок у сфері соціального захисту дітей, створення сприятливих умов для всебічного розвитку дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, мати-вихователь неодноразово нагороджувалась почесними грамотами ОДА та РДА. До Дня захисту дітей, з нагоди Дня усиновлення та на Новорічні свята ДБСТ Петрушенко С.О. отримували подарунки: велотренажер, хлібопіч та м’які іграшки ноутбук. Щорічно з нагоди Дня знань вихованці ДБСТ отримують набори шкільного приладдя та канцтовари від Оріхівської міської ради.

Протягом існування дитячий будинок сімейного типу перебуває під соціальним супроводженням Оріхівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та служби у справах дітей. Виплати державної соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюються в повному обсязі. Мати-вихователь з розуміння ставиться до потреб дітей, поважає їх особистість, приділяє увагу вихованню дітей - вихованців. З сусідами підтримує дружні стосунки, за місцем проживання характеризується позитивно.          

          На підставі спостережень та супроводження  дитячого будинку сімейного типу Петрушенко С.О. доцільно зробити висновок, що діти - вихованці Шавонін Михайло, Дворецький Святослав, Дворецька Агнія, Рябуха Олександр,  Рябуха Юрій та Панченко Катерина  виховуються в належних умовах, за необхідної турботи з боку матері, яка забезпечує матеріальне та фінансове утримання дітей, слідкує за навчанням та поведінкою дітей, відвідує батьківські збори, спілкується з класними керівниками та іншими вчителями. В сім’ї добрі, дружні стосунки, повністю забезпечується належний рівень виховання, розвитку, утримання та здоров’я дітей.

История семьи

Светлана Петрушенко – простая молодая женщина из города Орехова. Но все же ее история не совсем обычная. 

Жили-были Светлана и ее сын Виталик вдвоем в большом доме и мечтали: мальчик - о братике и сестричке, мама – о большой дружной семье. А потом решили – пора воплощать мечту в жизнь. Так в 2008 году их семья стала приемной сперва для Миши – ровесника Виталика (они вместе пошли в первый класс, теперь уже заканчивают второй), а потом и для старших детей – брата и сестры Святослава и Агнии. 

«Было нелегко, - говорит Светлана. – Да и теперь по-разному. В доме бурлит жизнь, и каждый день не похож на другой». Короче говоря, она не угомонилась, а сделала своими силами капитальный ремонт в доме, оборудувала для удобства детей и… в 2009-ом взяла в семью еще двоих малышей: братьев Сашу и Юрочку. Теперь это уже детский дом семейного типа, который женщина создала на своей территории, без помощи государства. Саша ходит в первый класс, а младшему пока рано в школу. Когда Светлана забирала Юру из Дома малютки, ее отговаривали доктора: у мальчика серьезная врожденная аномалия зрительного нерва, он может ослепнуть. «А разве больному ребенку не нужна семья, любовь, забота?» - возмутилась женщина и сделала по-своему. 

Вы, наверное, думаете: «Как можно справиться с шестью детьми, да еще и такими непростыми?» Когда я была в гостях у Светланы, я удивилась. В доме уют и порядок, дети опрятно одеты, каждый ребенок получает ее внимание и знает свои обязанности. Да и сама хозяйка спокойна и ухожена. Вы думаете она всегда сидит дома, чтоб с трудом успевать готовить, убирать, воспитывать, учить уроки с малышами, проверять знания старших? Конечно, все это она делает. А еще она работает. И занимается гандболом. Да-да! В юности она серьезно увлекалась спортом, ездила на соревнования по ручному мячу, у них была сильная команда. Да и сейчас регулярно собираются «девчонки», чтоб поиграть. А уж когда приезжает из-за границы их любимый тренер, то и соревнования устраивают! 

Когда-то Светлана хотела стать учителем физкультуры. Не сложилось…  Но стремится приобщать к спорту своих ребят. И детям отдает многое. Главное – любовь. И все как-то легко у нее получается – залюбуешься. И уважают ее многие в городе. И помогают искренне. Большинство приемных родителей может только мечтать о таком понимании и поддержке даже со стороны близких людей! 

По словам социальных работников, которые сопровождают этот детский дом семейного типа, семью Петрушенко можно назвать образцовой, ведь в ней созданы не только материальные условия для проживания и воспитания детей, но и сложились настоящие семейные отношения.

История семьи

Светлана Петрушенко – простая молодая женщина из города Орехова. Но все же ее история не совсем обычная. 

Жили-были Светлана и ее сын Виталик вдвоем в большом доме и мечтали: мальчик - о братике и сестричке, мама – о большой дружной семье. А потом решили – пора воплощать мечту в жизнь. Так в 2008 году их семья стала приемной сперва для Миши – ровесника Виталика (они вместе пошли в первый класс, теперь уже заканчивают второй), а потом и для старших детей – брата и сестры Святослава и Агнии. 

«Было нелегко, - говорит Светлана. – Да и теперь по-разному. В доме бурлит жизнь, и каждый день не похож на другой». Короче говоря, она не угомонилась, а сделала своими силами капитальный ремонт в доме, оборудувала для удобства детей и… в 2009-ом взяла в семью еще двоих малышей: братьев Сашу и Юрочку. Теперь это уже детский дом семейного типа, который женщина создала на своей территории, без помощи государства. Саша ходит в первый класс, а младшему пока рано в школу. Когда Светлана забирала Юру из Дома малютки, ее отговаривали доктора: у мальчика серьезная врожденная аномалия зрительного нерва, он может ослепнуть. «А разве больному ребенку не нужна семья, любовь, забота?» - возмутилась женщина и сделала по-своему. 

Вы, наверное, думаете: «Как можно справиться с шестью детьми, да еще и такими непростыми?» Когда я была в гостях у Светланы, я удивилась. В доме уют и порядок, дети опрятно одеты, каждый ребенок получает ее внимание и знает свои обязанности. Да и сама хозяйка спокойна и ухожена. Вы думаете она всегда сидит дома, чтоб с трудом успевать готовить, убирать, воспитывать, учить уроки с малышами, проверять знания старших? Конечно, все это она делает. А еще она работает. И занимается гандболом. Да-да! В юности она серьезно увлекалась спортом, ездила на соревнования по ручному мячу, у них была сильная команда. Да и сейчас регулярно собираются «девчонки», чтоб поиграть. А уж когда приезжает из-за границы их любимый тренер, то и соревнования устраивают! 

Когда-то Светлана хотела стать учителем физкультуры. Не сложилось… Но стремится приобщать к спорту своих ребят. И детям отдает многое. Главное – любовь. И все как-то легко у нее получается – залюбуешься. И уважают ее многие в городе. И помогают искренне. Большинство приемных родителей может только мечтать о таком понимании и поддержке даже со стороны близких людей! 

По словам социальных работников, которые сопровождают этот детский дом семейного типа, семью Петрушенко можно назвать образцовой, ведь в ней созданы не только материальные условия для проживания и воспитания детей, но и сложились настоящие семейные отношения.

Просто быть мамой!

«Мама, я хочу еще двух братьев и трех сестер!», заявил Светлане ее шестилетний Виталик. Светлана одна воспитывала любимого сына и не представляла, когда она выполнит желание сына. Только позже к ней пришла идея – есть дети, которым тоже надо найти родителей. Они с Виталиком уже приняли в свою семью еще шестерых…
Светлана – человек целеустремленный, твердый. Она сменила работу частного предпринимателя на профессию мамы. На каждом этапе – первые дети, статус приемной семьи в 2008 году, статус детского дома семейного типа в 2009 году, шестой приемный ребенок – были сложности. И непонимание окружающих, и зависть, и сложности с государственными службами.

Тем не менее, Света Петрушенко медленно и верно строила СЕМЕЙНЫЙ ДЕТСКИй ДОМ. Сейчас у каждого из семи детей своя кровать, свой рабочий стол, свои обязанности. Есть просторная светлая комфортабельная кухня, ванная комната. Сейчас обновлены окна и делается ремонт в гостиной. Есть компьютер – один для всех, планируют купить фотоаппарат. Продукты закупаются ящиками, напрямую у поставщиков. В целом, материальных трудностей Света не называет, она справляется сама. Есть только мечта – перестроить дом так, чтобы больше было места для игр, для гардероба детского, и, самое главное, достаточно было квадратных метров для новых детей. Так, комиссии районных служб указывают на невозможность увеличения семьи из-за недостатка нескольких квадратов. 

Кстати, это единственный в Ореховском районе детский дом семейного типа. В декабре 2008 г. в Украине насчитывалось 400 семейных детских домов, в которых воспитывался 2461 ребёнок (данные украинского Департамента по усыновлению), из них в Запорожской области - 5 ДДСТ в которых проживало 36 детей. А необходимость именно СЕМЕЙНОГО устройства сирот очевидна. Сами воспитанники государственных детских домов об этом говорят – нет представлений о семейной жизни, о планировании бюджета, о самообслуживании, о бытовых сложностях. Семью не заменит ребенку даже самый лучший интернат. В семье научат пониманию, ласке, заботе о близких, покажут как стирать и гладить, подметать и мыть, копать и строить, приучат убирать за собой, позовут лепить вареники и консервировать томатный сок, заберут книжку и заставят ложиться спать, напишут за тебя сочинение и помогут выучить стих. Светины дети не хотят ехать в приют даже на утренники. Им с кошкой и охранником Дружком очень хорошо дома… 

В Запорожской области тепло родного дома cогревает сердца десятерых приемных детей - фото

Категории: Запорожье | Автор: Егорова Ирина 

Все дети мечтают о дружной любящей семье. Особенно те, которые в силу разных обстоятельств вынуждены жить в интернатах и детских домах. Если у такого ребенка есть еще братья и сестры, тогда найти новую семью становится сложнее. Закон запрещает разрывать родственные отношения и брать в семью лишь одного из них. Поэтому ребята могут воспитываться только в приемных семьях или домах семейного типа. Для того, чтобы сделать обстановку в таких домах максимально уютной и по-настоящему семейной, запрещается брать на воспитание более десяти детей. Героиня нашей статьи осуществила детские мечты иметь семью. Ее не остановили даже проблемы со здоровьем ее десяти воспитанников.

Светлана Петрушенко из Орехова даже не думала стать матерью-героиней. Она серьезно увлекалась спортом и получила первый взрослый разряд по ручному мячу. Создать дом семейного типа предложил сын Виталий, который рос без отца и очень хотел большую семью. С 2008 года эти планы начали воплощаться в жизнь. Теперь у него пять братьев и пять сестер. Миша стал первым ребенком в семье. Взрослые воспитанники Святослав и Агния – родные брат и сестра – очень мечтали о семье. Катю взяли к себе, когда ей было шестнадцать лет. Она и Агния даже побывали в Париже благодаря помощи губернатора. Братья Саша и Юра очень любят рисовать и мечтают стать дизайнерами. Вика собирается поступать в педагогический колледж. Коля, Кристина и Карина – родные брат и сестры. Очень любят радовать маму своими поделками. Все дети рассказывают, что мама очень добрая, веселая, всегда поддерживает и заботиться о них.

– Душа сама подсказывает, как найти подход к каждому ребенку, – рассказывает мама Светлана. – Живем дружно, старшие помогают младшим. Все они любимые и родные. Я для них организовываю поездки, мероприятия, домашние праздники. Говорят, что я их балую, но как можно таких детей не баловать?
Все есть – и радость, и хлопоты. Их здоровье требует особого внимания. На одного ребенка, живущего в доме семейного типа, государство выделяет два прожиточных минимума. Помощь оказывают благодетели, которым мама Светлана очень признательна. 

Детские годы – самые быстротечные. Но именно они оставляют в нашей памяти самые яркие воспоминания. Если в это время вложить в сердца детей с особыми потребностями как можно больше любви и тепла, то во взрослую жизнь они войдут добрыми, счастливыми, уверенными в себе личностями, которые захотят создать такой же семейный уют и тепло уже для своих детей

ССЫЛКИ, о семье Петрушенко:

https://www.youtube.com/watch?v=zO1dNzjXSao

http://bandurov.com/2012/08/30/%D0%B4%D0%B5%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%B4%D0%BE%D0%BC-%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE-%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D0%B5%D0%BD/

http://orrada.gov.ua/news/864-detskii_dom_petrushenko_zhdet_popolneniia.html

https://www.youtube.com/watch?v=hKl_GW-Pmw4

http://www.ipnews.in.ua/index.php/2012/11/05/zaporozhskij-gubernator-otpravit-dev/

http://zp.comments.ua/news/2013/10/15/153430.html

http://www.vv.com.ua/news/10826

http://iz.com.ua/zaporoje/73468-teplo-rodnogo-doma-cogrevaet-serdca-desyateryh-priemnyh-detey.html

http://reporter-ua.com/2013/10/15/vospitanniki-detskogo-doma-poluchili-ot-gubernatora-poezdku-v-krym